Французькі батьки
здатні виростити слухняних, ввічливих і щасливих дітей без шкоди для свого особистого
життя. Але вони не проводять безсонні ночі у спробах приспати своїх дітей, їхні
діти не вимагають нескінченної уваги, не втручаються в спілкування дорослих і
не влаштовують істерик, коли їм чогось дуже сильно захотілося, чудово
поводяться в громадських місцях і можуть без претензій сприйняти батьківський
відмову. Як це можливо, адже ми звикли зовсім до іншого?
Як вдається
француженкам, незважаючи на те, що вони обожнюють своїх дітей, зберігати гарну
фігуру, займатися кар'єрою і вести активне громадське життя? Як, навіть маючи
грудних дітей, вони можуть залишатися модними і сексуальними? На ці та інші
подібні питання ви знайдете відповіді у книзі Памели Друкерман «Французькі діти
не плюються їжею. Секрети виховання з Парижу».
Про автора
Памела Друкерман - американська письменниця і журналістка,
фахівець з міжнародних відносин, бакалавр з філософії, колишній кореспондент
видання «The Wall Street Journal» і оглядач таких видань як «Mary Clare», «The
Observer», «The Guardian», «The Washington Post», «The New York Times». Також
вона співпрацювала з «CNBC», «CBC», «NBC», «BBC» і була включена в список «100
найвпливовіших людей». На сьогоднішній день веде свою авторську колонку в
журналі «The New York Times» і є матір'ю трьох дітей. З метою написання даної книги
Памела Друкерман провела власне дослідження, що дозволило їй визначити основні
особливості виховання дітей французькими батьками.
Основні ідеї книги
Про режим дня французьких немовлят
Уже з
чотиримісячного віку французькі малюки ведуть дорослий спосіб життя: вони мирно
сплять ночами і приймають їжу точно так, як дорослі, переймаючи їх розпорядок
дня. На думку французів, немовлята є цілком розумними істотами, яким потрібно
просто звикнути в перший період свого життя до своєї автономності. Батьки, в
першу чергу, повинні уважно спостерігати за дитиною, але не бігти до неї
стрімголов, як тільки малюк змінити позу або видасть якийсь звук.
Після досягнення
чотиримісячного віку французькі діти приймають їжу чотири рази на день: о 8:00,
12:00, 16:00 і 20:00. Причому батьки усвідомлено вчать дітей витримувати паузу
між прийомами їжі, як і між періодами сну.
Величезну увагу у
Франції приділяють якості їжі. З дитячого раціону повністю виключені
консервовані продукти, але є багато риби і овочів. А перший прикорм, що
пропонується маленьким французам, складається з яскравих овочевих пюре. Крім
того, французи дозволяють дітлахам їсти солодощі.
Важливо
відзначити, що дітей з раннього віку привчають прибирати за собою іграшки, а
також допомагати батькам у приготуванні їжі і сервіруванні столу. У вихідні
прийнято влаштовувати грандіозні сімейні обіди і пекти всілякі кекси і пироги.
На особливу увагу
заслуговує те, що французи дають своїм дітям можливість бувати наодинці з
собою, тому що вони теж повинні мати особистий простір. Можна залишити дитину в
колисці на деякий час, щоб вона навчилась без криків прокидатися і засинати.
Мами ж, в свою чергу, мають час на власні заняття.
З самого
народження французи прагнуть виховати у малюкові повноцінну сильну особистість,
а той визнає право батьків на особисте життя.
Про ранню соціалізацію
Французи впевнені
в тому, що в чотири місяці їх діти вже готові до соціального життя. Батьки
беруть своїх дітей у ресторани і в гості, а також досить рано віддають їх в
ясла. Незважаючи на те, що французькі батьки не особливо захоплені ідеями
раннього розвитку, вони впевнені в тому, що у малюках необхідно розвивати
ввічливість і комунікабельність.
Що стосується
французьких ясел, то дітей в них вчать тільки спілкуванню. А раз на тиждень
діти проходять огляд психолога і педіатра, які вивчають особливості їх сну,
дієти, поведінки і т.п.
Французи
дотримуються принципу, згідно з яким дітям потрібно надавати незалежність і
розвивати у них здатність до подолання труднощів, покладаючись тільки на себе.
Батьки піклуються про своїх дітей, проте не ізолюють їх від зовнішнього світу.
Крім того, вони досить спокійно ставляться до того, що діти можуть сваритися і
битися.
Ще однією
відмінною рисою французьких батьків є те, що вони не хвалять своїх дітей при
першій ліпшій можливості. Вони вважають, що діти впевнені в собі тільки в тому
випадку, якщо здатні робити що-небудь самостійно. Якщо хвалити дитину надто
часто, це може призвести до залежності від чужого схвалення.
Французи ніколи
не виснажують своїх дітей нескінченними заняттями. Їхні діти, звичайно, ходять
в різні клуби, але малюків там не прийнято «дресирувати». Приміром, на сімейних
заняттях з плавання діти граються, купаються, катаються з гірок, а навчатися
плаванню починають тільки в шести років.
Особливо важливим
у Франції вважається навчання ввічливості, тому що вона є справжнім загальнонаціональним
проектом. Слова «будь ласка», «дякую», «добрий день» і «до побачення» -
неодмінна частина дитячого лексикону. Якщо малюк ввічливий, він стає на один
щабель з дорослими.
Про життя французьких батьків
Французи впевнені
в тому, що з народженням дитини зовсім необов'язково вибудовувати все своє
життя навколо неї. Навпаки, дитина повинна якомога швидше інтегруватися в
сімейне життя, щоб якості життя дорослих не було завдано збитків.
Ставлення
французів до вагітності завжди спокійне, і майбутні мами ніколи не вивчають
сотні книг по вихованню і всьому, що з ним пов'язано. Точно так само і
навколишні сприймають вагітних доброзичливо, але ніколи не стануть «напихати»
їх порадами про те, що можна, а чого не можна робити вагітним.
Практично всі француженки
вже через три місяці повертаються до звичного робочого графіку. Працюючі
француженки кажуть, що велика перерва в кар'єрі - ризик. Не забувають
французькі мами і про відносини між подружжям - після пологів дружини прагнуть
максимально швидко відновити інтимні стосунки. Є навіть спеціальний час доби,
який вони проводять разом один з одним - називається він «дорослим часом», а
настає після того як діти вклалися спати. Французи вважають, що якщо діти
розуміють, що у батьків є свої потреби і справи, це йде дітям на користь.
Французькі діти з
малих років привчені до того, що у батьків є свій особистий простір, вони не
сміють застрибувати у батьківське ліжко, коли заманеться. У багатьох сім'ях
дітям навіть заборонено заходити в спальню батьків.
Мами-француженки
відрізняються від будь-яких інших матерів - їх особистість залишається
цілісною, вони не бігають всюди за своїми дітьми і спокійно спілкуються з
іншими мамами, гуляючи з дитиною. Хороша мама, на думку французів, ніколи не
стане служницею свого малюка, і розуміє цінність своїх власних інтересів.
Висновки
- Французькі діти з раннього віку привчаються до поведінки в суспільстві, самодостатності і різноманітному раціону
- Французькі батьки не схильні до кардинальних змін у власному житті, а режим нових членів сімейства інтегрують в уже заведений
- Французькі батьки не кидаються до своїх дітей на перший їх поклик, а спостерігають за ними, витримуючи паузу
- З самого народження дитину сприймають як окрему особистість, яка потребує вільного простору і власного часу
- Дитина завжди з повагою ставиться до приватності батьків
- Державна система дошкільної освіти у Франції побудована таким чином, що мами можуть продовжувати працювати в той час, поки діти розвиваються в прекрасній обстановці під наглядом висококласних фахівців
До цих висновків
можна додати ще чимало, але їх ви зробите, прочитавши книгу.
Немає коментарів:
Дописати коментар